Нарис про кузьму скрябіна
Биография
Андрей Кузьменко, более известный как Кузьма Скрябин, создатель одноименного музыкального коллектива, считается основателем украинского поп-рока. Волею случая Андрей попал в музыку, посещал ненавистную музыкальную школу, а став взрослым, собирал десятитысячные концертные площадки своими песнями.
Детство и юность
Андрей Викторович Кузьменко (известный под псевдонимом Кузьма Скрябин) родился 17 августа 1968 года в городе Самбор Львовской области Украины на берегу Днестра. Мама мальчика, Ольга Михайловна, работала преподавателем музыки, а во времена студенчества собирала фольклор по окрестным селам. После окончания педагогического института в Драгобыче женщина создала детский народный ансамбль, исполнявший песни, которые записывала на старый кассетный магнитофон Ольга Михайловна.
А Виктор Кузьмич еще в юности получил серьезную специальность и работал инженером на заводе, связанном с химической промышленностью. Семью Кузьменко всегда связывала общая творческая жилка. Когда Андрею исполнилось 20 лет, семья увлеклась изготовлением глиняных колокольчиков, которые затем расписывали народными узорами. Это интересное ремесло семья переняла у литовцев после туристической поездки в Вильнюс.
Осознавая важность изучения иностранных языков, родители отдали сына в школу с акцентом на английский язык. Одновременно маленький Андрей учился игре на фортепиано в музыкальной школе по настоянию матери. Самого мальчика музыка совершенно не интересовала.
Первым шагом к блестящей музыкальной карьере стала счастливая случайность. Андрей как-то услышал звучащую из динамиков песню «Lady Madonna», тогда еще не зная, что исполняют ее легендарные The Beatles. Мальчику настолько понравилась мелодия, что он вырезал из куска фанеры гитару, нарисовал струны и «играл» на ней полюбившуюся мелодию. А позднее Андрей попробовал сыграть музыку на фортепиано. Удивившись собственным успехам, мальчик начал сочинять авторскую музыку.
В 1978 году Виктор Кузьмич на работе получил путевку в санаторий на черноморском побережье Болгарии. На отдыхе семья Кузьменко познакомилась со знаменитым советским кинорежиссером Никитой Сергеевичем Михалковым и его сыном Степаном. Предприимчивый Андрей подавал сыну режиссера мячи, пока тот играл в теннис, заработав тем самым свои первые деньги.
Вскоре семья переехала в небольшой городок Новояворовск. Там Андрей заканчивал школу все с тем же углубленным изучением английского, продолжал осваивать игру на фортепиано и начал посещать спортивную школу. Там будущий певец заработал и подтвердил звание КМС по биатлону. В свободное время юноша увлекался волейболом и плавал в бассейне.
В подростковом возрасте Андрей, свободно говоривший по-польски, с удовольствием слушал радиостанции, вещавшие из Польши. Тот период певец позже упоминал в тексте песни «Старі фотографії». Сам Скрябин вспоминал в интервью, что в период коммунизма польские радиостанции служили молодежи окном во внешний мир. Чтобы услышать в динамиках рок-музыку, Андрей с друзьями часто залезали на крыши 9-этажек, где было меньше помех в эфире.
Учитывая модные тенденции польской музыки, в середине 1980-х годов Андрей всерьез увлекся панк-роком, который со временем трансформировался в нью-вейв. Тем не менее, связывать с музыкой жизнь Кузьменко тогда еще не планировал. Получив аттестат о среднем (полном) общем образовании, Андрей отправился во Львов поступать в медицинский. Его привлекала карьера невропатолога. Но с медициной у Андрея не сложилось – во Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого молодой человек не поступил.
Расстроенный Андрей пошел учиться в училище, где освоил специальность штукатура. Но попрощаться с мечтой о медицине целеустремленный Кузьменко не захотел и после училища все-таки поступил в Петрозаводский государственный университет на медицинский факультет. Закончив 1 курс, Андрей пошел в армию, а затем перевелся во Львов, где и получил диплом стоматолога.
Музыка
Музыкальная карьера Андрея Кузьменко началась со знакомства с Игорем Яцышиным. Парни создали дуэт «Цепная реакция», исполнявший песни в стиле панк-рока. Тексты песен писал в основном сам Андрей. Часто он писал слова на английском языке, а затем уже переводил их на русский и украинский.
За короткий период времени Андрей выступал в составе еще 4 начинающих музыкальных коллективов, где выступал в роли вокалиста, гитариста, автора песен и композитора. Параллельно Андрей выступал на экспериментальных сценах и в качестве сольного исполнителя. В свободное от музыки время молодой человек часто путешествовал по Европе – посещал Польшу, Германию.
Создание группы «Скрябин» в первом ее составе датируется июнем 1989 года. Тогда Андрей с Ростиславом Домишевским (гитара, автор текстов и музыки), Сергеем Герой (клавишные), Игорем Яцышиным (ударник) и Александром Скрябиным (звукорежиссер) создали группу «Скрябин», лицом и сердцем которой стал сам Андрей Кузьменко.
Первым альбомом коллектива стала англо-украинская пластинка «Чуєш біль», которая сейчас считается утраченной. Тогда же, в 1989 году, ребята сняли первый в своей творческой биографии клип на заглавную композицию альбома. Название группы родилось уже после выхода в свет первого альбома и никак не связано с композитором Александром Николаевичем Скрябиным. Группа названа в честь ее члена – тезки композитора.
Первый концерт молодой группы прошел в 1991 году перед военнослужащими, которые приняли ребят довольно равнодушно. Серьезная работа у «Скрябина» началась в 1992 году после заключения контракта с продюсерским центром. Но и здесь музыкантам не повезло. Центр вскоре закрылся, а альбом, над которым они работали, остался существовать лишь в виртуальном пространстве.
Только переезд в Киев и выход в свет альбома «Птахи» в 1995 году наконец принесли популярность «Скрябину». Песни с этой пластинки существенно отличались от предыдущих работ музыкантов, они стали молодежными и танцевальными.
Творчество Кузьмы Скрябина постепенно набирало популярность, хотя сольных концертов ребята пока не давали, но уже выступали «на разогреве» у других признанных звезд украинского шоу-бизнеса. А сам Андрей неожиданно для себя стал телевизионным ведущим.
Настоящий фурор в украинской музыке произвел альбом «Казки», вышедший в 1997 году. В мае того же года состоялся первый сольный концерт группы, после которого «Скрябин» заняла свое место в украинском шоу-бизнесе. Ребят не раз признавали лучшей группой, а их альбомы расходились миллионными тиражами. Вскоре о «Скрябине» узнали и в России, а география их концертов значительно расширилась.
В 2000 году внутри группы начались конфликты. Снова изменился стиль группы, дальнейшие альбомы записывались в стиле поп-рок, а тексты песен щедро сдабривались циничным юмором и насмешкой.
С 2002 года группа тесно сотрудничает с политическими силами. Так альбом «Озимые люди» выходит при поддержке избирательного блока «Команда озимого поколения», тогда же Рой Домишевский ушел из коллектива, а через год ушел и еще один член – Шура.
Осенью 2004 года в ходе политических событий на Украине ребята из первого состава «Скрябина» окончательно разорвали отношения (включая дружеские). А в ноябре 2007 года и сам Кузьма Скрябин задумывается о сольной карьере вне коллектива. В период с 2007 по 2015 группа выпустила еще 4 альбома, довольно разнообразные по настроению и звучанию.
Личная жизнь
В 1994 году Андрей женился на девушке из параллельного класса Светлане Бабийчук, а спустя 3 года у пары родилась дочь, которую назвали Мария-Барбара. Второе имя девочке дал отец в связи с тем, что обожал творчество Барбары Брыльской. Андрей не раз подчеркивал в интервью внешнее сходство супруги и дочери с его любимой актрисой.
В свободное время Андрей любил путешествовать: объездив с женой полмира, певец отразил это в тексте песни «Места счастливых людей». Кроме того, певец любил читать, уважал философию и часто насыщал философским смыслом песни, например, «Люди как корабли».
Смерть Кузьмы Скрябина
В феврале 2015 года в Кривом роге Кузьма давал концерт, посвященный юбилею группы. А утром 2 февраля на трассе, ведущей из Кривого рога в Киев, произошла авария. Андрей Кузьменко, находившийся за рулем автомобиля, скончался на месте происшествия. Причиной смерти стали полученные травмы. 5 февраля во Львове состоялись похороны певца.
Водитель грузовика, с которым столкнулся джип Скрябина, пострадал, но выжил. В интервью журналистам мужчина рассказал, что дорога была скользкой после дождя, а Кузьменко мчался на огромной скорости. На фото с места аварии автомобиль Андрея напоминает груду искореженного металла – у певца просто не было шанса остаться в живых.
Уже после смерти супруга Светлана Бабийчук рассказывала в интервью о том, что среди личных вещей мужа нашлись тексты песен на политические темы. А несколько песен с резкими высказываниями Андрей уже успел спеть: «Сука вiйна», «Лист до президентiв» и другие. Учитывая сложную военно-политическую ситуацию в Украине в этот период, в СМИ стали появляться версии относительно убийства певца по политическим причинам.
Дискография
- 1989 — «Чуєш біль»
- 1992 — «Мова риб»
- 1993 — «Технофайт»
- 1995 — «Птахи»
- 1997 — «Казки»
- 1998 — «Танець пінгвіна»
- 1999 — «Хробак»
- 2000 — «Модна країна»
- 2001 — «Стриптиз»
- 2002 — «Озимые люди»
- 2003 — «Натура»
- 2005 — «Танго»
- 2006 — «Гламур»
- 2007 — «Про любов?»
- 2009 — «Моя еволюція»
- 2012 — «Радіо Любов»
- 2013 — «Добряк»
- 2014 — «25»
нарис про кузьму скрябіна
Якби не мама музиканта, він міг би стати стоматологом.
Лідер гурту "Скрябін" Андрій Кузьменко (Кузьма), який загинув сьогодні вранці в результаті ДТП, за життя був веселою та доброю людиною.
Він народився 17 серпня 1968 у Львівській області, в містечку Новий Розділ в родині вчительки музики та інженера. Саме завдяки мамі майбутня зірка стала займатися музикою, а згодом закінчив музичну школу по класу фортепіано.
У 1983 році Кузьма почув по третій програмі польського радіо передачу "Вся ця доля", де прозвучала шотландська група The Exploited, яка захопила його і назавжди змусила полюбити панк-музику. Тоді у нього відкрилося друге дихання і він вирішив поширювати панк серед молоді. Так з'явилася група "Ланцюгова реакція". Для репетицій групи використовувався актовий зал школи, де навчався Кузьма.
Також читайте
Навчався у Львівському медінституті і мав всі шанси стати стоматологом, чого дуже хотіли батьки артиста. Проте самому Андрію ця професія абсолютно не подобалася і він активно продовжував займатися музикою.
Вже через рік Кузьма познайомився з Володимиром Шкондою, з яким мав подібні смаки. Спочатку вони тільки слухали музику, а пізніше стали її грати. Володя був гітаристом, Кузьма грав на піаніно. Цю групу Кузьма вважає першим етапом появи "Скрябіна".
У 1987 році він написав пісні Lucky Now, Brother, Да то уже есть.
Також читайте
Точкою відліку для гурту "Скрябін" стало прийняте 29 червня 1989 спільне рішення учасників групи записати композицію Feel the Pain та її україномовний варіант - Чуєш Біль.
Історія життя Кузьми в подальшому була тісно пов'язана з групою "Скрябін". У 2000 році Кузьма став ведучим власного хіт-параду "Гаряча сімка", який проіснував до 2002 року. У 2006 році Кузьменко проявив себе як талановитий письменник після видання його власної книги-автобіографії "Я, Побєда і Берлін". Вона мала шалену популярність, кілька разів перевидавалася.
Також читайте
У 2008 році створив групу "Пающіє труси".
У 2009 році став першим учителем групи DZIDZIO.
У Кузьми залишилася дружина Світлана, художниця за фахом. З нею артист одружився у 1994 році. У 1997 році у них народилася донька Марія-Барбара.
Нагадаємо, Кузьма "Скрябін" був за кермом під час трагічної ДТП, його пасажирка вижила. Водій вантажівки, з якою зіткнувся співак, не постраждав.
Кузьменко Андрій Вікторович (псевдонім Кузьма) народився 17 серпня 1968 року в місті Самбір Львівської області, загинув у ДТП 2 лютого 2015 року біля населеного пункту Лозуватка на території Дніпропетровської області.
Він був кумиром українців і водночас їх совістю і незаперечним авторитетом, як The Beatles у Великобританії або Володимир Висоцький в Радянському Союзі: співак, композитор, письменник, продюсер, актор і багаторічний лідер гурту "Скрябін". Не отримавши за життя звання народного артиста, він став кумиром мільйонів українців, і тільки після електронної петиції до президента легендарний українець отримав посмертно орден "За заслуги" I ступеня. Напевно, не випадково в день похорону у Львові до батька легендарного виконавця "підійшла група військових з "Айдара" з госпіталю, один з них знімає свою медаль бойову і каже: "Прикріпіть це Андрію, тому що все те, в чому ми одягнені, ця зброя, яке у нас є - все це його заслуга". Наш Андрюша так і похований з тією медаллю", як згадував пізніше батько "Кузьми" Віктор Кузьменко.
У чому коріння успіху і популярності Андрія Кузьменка? Напевно, занадто примітивно було б вважати його просто співаком, композитором, продюсером або письменником. Він став легендою ще за життя, а автокатастрофа і смерть, що вразила всіх, лише увічнила цю славу. Пісні "Скрябіна" слухали по всій Україні, концерти групи проходили з незмінним аншлагом навіть у тих місцях, де організатори не могли собі дозволити заплатити високий гонорар. Навіть при всенародній популярності Кузьма відрізнявся невисокими вимогами в райдері, скоріше, був людиною скромною, але напрочуд талановитою.
Знайомі згадують музиканта як високого на зріст, з неслухняним волоссям, загадковою усмішкою і вогнем в очах. Він мав власний стиль у музиці, в якому творив упродовж усього життя. У текстах його пісень дуже багато асоціативних рядів, метафор і глибокого філософського сенсу.
Композитор Володимир Бебешко згадує, що ще на ранньому етапі творчості гурту "Скрябін" можна було легко побачити наявність у колективу власного фірмового стилю, який не мав нічого спільного з "совком". У творчості Кузьма торкався найрізноманітніших тем, у нього можна знайти пісні під будь-який настрій - від ностальгічних, філософських до жартівливих і таких, які навіть місцями виходять за рамки пристойності.
Значення музиканта для України і українців важко переоцінити. У суспільстві він був революціонером, який вказував українцям на їхні недоліки. За допомогою епатажних проектів Кузьменко демонстрував вади, які є в українському суспільстві. Свого часу він висміяв горезвісний "гламур", заспівав про "хлопців-олігархів", допоміг з'явитися таким проектам, як група "Пающіє труси" та колектив Dzidzio.
Громадська діяльність Кузьменка також визначна. В рамках виборчої кампанії 2002 року він підтримував альянс "Команда озимого покоління" - проект, де головна ставка робилася на нових людей. У результаті політсилу на виборах підтримало близько 2 відсотків виборців, тобто менше необхідного для представництва в парламенті мінімуму. Для "Скрябіна" та виборча кампанія завершилася випущеним альбомом під назвою "Озимі люди".
Вибори 2004 року для Кузьменка виявилися набагато більш скандальними. Оскільки музикант був зв'язаний контрактом з телеканалом "Інтер", він брав участь у гастрольному турі на підтримку Віктора Януковича. Велика частина громадян цей хід Кузьми не схвалила, по Україні прокотилася хвиля акцій невдоволення, в рамках якої активісти спалювали опудало музиканта, топтали прямо біля магазинів придбані диски, записували ролики, в яких говорили чимало образливих слів.
Реакція громадськості, з одного боку, стала для музиканта явищем неприємним, з іншого - продемонструвала значення його особистості для українців. Справа в тому, що з усіх музикантів, що брали участь в акціях підтримки кандидата Януковича, найбільш різка критика була озвучена саме на адресу Кузьми.
Та обставина, що в київській квартирі Кузьми протягом усього часу протестів ночували активісти Помаранчевої революції, а сам він був зв'язаний умовами контракту, не допомогло стримати запал критикуючих. Тоді музикант зробив для себе висновок про те, що не має права нести людям ідеї, які сам не підтримує, але з приводу критики дуже переживав. В альбом "Танго", що вийшов у 2005 році, включена пісня "Люди, як кораблі", на початку тексту якої є і реакція на критику..
Особливою була любов Кузьми до України. Фальш і брехню він сприймав як прояв нелюбові до батьківщини і ставився до цих рис населення дуже негативно. Відвертий по життю музикант був упевнений, що кожному під силу любити Україну, а почати можна зі свого робочого місця - наприклад, просто не красти.
Проекти Кузьми, які спочатку шокували громадськість, дозволяли українцям подивитися на себе з незвичного ракурсу. Розповівши слухачам в першій відомій пісні "Танець пінгвіна" про неприязнь до людей, які мало думають, музикант допомагав суспільству побачити свої вади - від прагнення сховати під дорогою майкою гниле нутро і до особливостей манери водіння, властивої водіям громадського транспорту.
По-своєму, особливо критикував музикант український політикум. Знайомі Андрія розповідають, що в останній період свого життя він перестав побоюватися і почав різко і прямо критикувати керівництво країни. В результаті з'явилися кілька пісень, в яких кожне слово ніби просякнуте болем мільйонів людей - друге життя отримала композиція "Тепла зима", написані "Історія", "Сука війна" і "Лист до президентів".
Текст останньої із зазначених пісень активно поширювався користувачами соцмереж, як і відеоролики з розгромною критикою українських доріг і останнім інтерв'ю музиканта. Крилатими стали вже вирази Кузьменка, пов'язані з війною на Донбасі. Однією з версій смерті Кузьми є його усунення з дороги політичними елітами як раз за критику. Офіційна версія слідства цю гіпотезу спростовує.
Примітно, що в 2004 році, під час Помаранчевої революції, Кузьма зі скепсисом ставився до майбутнього поліпшення, яке багато українців пов'язували з приходом до влади Віктора Ющенка. Коментуючи події Революції гідності, він розповідав, що не довіряє ані владі, ані опозиції. Пісню "Історія", присвячену подіям в Україні, сам музикант називав криком душі і стверджував, що краще б подібних пісень у нього зовсім не було.
Слід зазначити, що критику, яку озвучував Кузьма, легко зрозуміти. Він виступав у населених пунктах по всій Україні, музикант бачив ситуацію в країні своїми очима. Українці слухали Кузьму, Кузьма, у свою чергу, чув українців. Тому й критика його не була голослівним популізмом, походила з самих низів, про які вище керівництво уявлення не мало.
Дуже негативно ставився музикант до війни на Донбасі. У перший аудіоальбом гурту "Скрябін" увійшла пісня "Годинник", в якій дохідливо викладена примітивна сутність війни як протиборства між "квадратними" і "круглими". Більш ніж через 16 років після виходу пісні на Донбасі раптом під загрозою опинилися російськомовні громадяни.
Комунікабельний Кузьменко мав можливість знати про відчуття щодо того, що відбувається на Донбасі. У своїх знайомих з політичних кіл особливого хвилювання він не побачив, що сильно шокувало музиканта. Кузьма не розумів, чому політики не роблять все можливе для зупинки кровопролиття.
Тільки після смерті музиканта українська громадськість змогла дізнатися про ще одну грань чудової людини, якою був Кузьма. Справа в тому, що за життя музикант не дозволяв знайомим виносити в публічний простір інформацію про участь його в благодійних акціях. Кузьменко відвідував дитячі будинки, привозив дітям подарунки, після початку військових дій на Донбасі надавав допомогу українській армії.
Ритм життя музиканта був досить напруженим, у ньому були присутні постійні концерти, поїздки, зйомки для телепрограм і літературна діяльність. Кузьма говорив, що іншого життя для себе не представляє. Для багатьох українців сам Кузьменко був втіленням слова "життя".
Шанувальник панк-року і людина, весела по життю, Кузьма проте вкладав у свої пісні глибокий, місцями навіть філософський зміст. Приміром, з його творчості слухач може дізнатися про наступні факти і цікаві моменти:
приналежність до Європи не вирішує проблем з головою (пісня "Бультер'єр"); про старих друзів забувати не можна, вони поруч і в горі, і в радості ("Старі фотографії"); людина, як і корабель, пливе, доки несе хвиля, і глибока вода є ("Люди, як кораблі"); щоб знову було добре, необхідно якийсь час тужити ("Сумно"); покохати треба раз і назавжди, оскільки крила і можливість відірватися від землі людині даються тільки раз ("Люби до смерті"); місця, де людина бігала маленькою, і є її будинком ("Шукав свій дім"); час лікує, але дні йдуть безповоротно ("Ніжно, не ніжно"); життя красиве, коли різнобарвнае, в гіршому випадку ситуацію можна виправити фарбами ("Кольорова"); життя може бути подібне до мінного поля, коли навколо тільки чужі, тому на допомогу ззовні розраховувати особливо не варто ("Озимі люди"); сліпа не тільки любов, але й закохана людина, що стоїть на краю прірви ("Падай"); любов не продається, вона вибирає сама, і слава Богу ("Любов"); кожен нетверезий водій рано чи пізно знайде свою березу, хоч п'яній людині море по коліно, але автомобіль не плаває ("Не будь рагульомі, не пий за рульом"); наш світ не найкращий, але іншого у нас немає ("Той прикрий світ"); ніщо не вічне, тим паче кохання ("Квінти").Цікаве про Андрія Кузьменка.
За словами матері, Андрій був дитиною неспокійною, засипав тільки під спів, пізніше читав дуже багато казок;Дитяче фото Андрія Кузьменка
Дитяче фото Андрія Кузьменка
Дочка та дружина Андрія Кузьменка
Біографія Андрія Кузьменка.
Народився 17 серпня 1968 року в містечку Самбір Львівської області, коли Андрію було 14 років, сім'я переїхала до Новояворівська; день 29 червня 1989 року вважається початком історії групи "Скрябін", саме тоді музиканти прийняли рішення про запис пісні Feel the pain і її україномовного варіанта; у 1994 році Кузьма одружується, 13 вересня 1997 року у музиканта і його дружини Світлани народжується дочка; у 2000-2002 роках Кузьма веде свій хіт-парад "Гаряча сімка"; у 2002 році з ініціативи музиканта змінюється склад групи, з наступного року колектив починає грати зовсім іншу музику, змінюються слова і погляди Кузьми; у 2009 році працював над проектом "Пающіє труси", допомагав групі Dzidzio; з 2010 по 2015 рік музикант активно займається творчістю, паралельно беручи участь у суспільному житті країни; 2 лютого 2015 року близько 8:20 (за іншими даними, близько 7 ранку) на 86 кілометрі траси Крівий Ріг - Кіровоград відбулося зіткнення автомобіля Toyota Sequoia, за кермом якого був музикант, з молоковозом. Від отриманих травм Кузьма помер на місці. Очевидець аварії стверджує, що на обмерзлій трасі позашляховик виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з вантажівкою;
Могила Андрія Кузьменка
Увічнення пам'яті Андрія Кузьменка.
На місці смертельної аварії встановлено меморіальний знак; пам'ятник Кузьмі відкритий 1 жовтня 2015 року в Луцьку; 16 жовтня 2015 року міськрада Волновахи Донецької області ухвалила рішення в рамках декомунізації назвати одну з вулиць міста на честь музиканта.Кузьма Скрябін у соціальних мережах.
У соціальних мережах "Однокласники", Facebook, "Вконтакте" знайдено безліч фанатів і шанувальників таланту українського музиканта:
у "Вконтакте" є офіційна спільнота https://vk.com/skryabinofficial. Сторінка у Facebook: https://www.facebook...ryabinofficial/У Youtube за запитом "Скрябін" - 195 000 відповідей:
Скрябін. Концерт пам'яті
Як часто користувачі Яндекса з України шукають інформацію про Скрябіна?
Для аналізу популярності запиту "Скрябін" використовується сервіс пошукової системи Яндекс wordstat.yandex, виходячи з якого можна зробити висновок, що за станом на 3 лютого 2016 року кількість запитів за місяць склала 45 064, що видно на скрині.
За період з кінця 2014 р. найбільшу кількість запитів "Скрібін" зареєстровано в лютому 2015 року - 795 664 запита за місяць:
